Історія освітнього закладу
Сонячним і теплим ранком, 1 вересня 1993 року, мікрорайон «Нафтовик» прокидався під звуки щебету птахів, в котрий органічно впліталися веселі нотки шкільних мелодій. Святково вдягнені люди поспішали до новозбудованої школи, на відкриття якої так довго чекали всі у Варві. Адже в єдиній, до того часу, в селищі, середній школі, що була розрахована на 720 учнівських місць, навчання проходило в дві зміни, що зводило до мінімуму організацію позакласної та виховної роботи. Тому й виникла потреба в будівництві нового приміщення школи.
Проект будови – 22 класи, 640 місць, був розроблений проектно-виробничим кооперативом «Ветеран». Власне ж саме будівництво здійснювалось Варвинським райагробудом під керівництвом Г. С. Озимая. В районній газеті «Радянське життя» від 28 серпня 1993 року було вміщено статтю – бесіду з керівником цього важливого будівництва:
Веселе новосілля
Його ще немає, буде 1вересня. А сьогодні будівельники, в основному, завершили роботи на цій будові. Звичайно, здача будь-якого об’єкта – то радість. Ми попросили начальника райагробуду Г. С. Озимая розповісти про те, яким здано об’єкт, котрий його колектив зводив, хто допомагав. Які плани будівельників.
20 серпня державна комісія приймала середню школу, котру в райцентрі будував райагробуд. Одностайно вона прийшла думки, що будова заслуговує оцінки «добре». І все ж, як не прикро, ми не змогли, як кажуть, залишитися «без хвостів».
Справа в тому, що дуже часто не вистачало будматеріалів, коштів, тощо. Тому ще не закінчено опоряджувальні роботи в підвалах, потрібно буде посклити пришкільну теплицю, розмір якої більше 30 квадратних метрів, обладнати та збудувати близько 300 погонних метрів під’їздної дороги до школи.
Григорію Степановичу, відомо, що об’єкт у вас був дуже неспокійний. Та й зводиться він у нелегкий для всіх час. Хто допомагав в процесі будівництва?
Звичайно, отримували потрібну допомогу від місцевої влади. Активно включилась в роботу по завершенню будівництва освітянського закладу райдержадміністрація. Її працівники немало зробили по благоустрою. Керівництво адміністрації взяло під контроль завершення будівництва. Обов’язки були розподілені чітко, встановлено жорсткий контроль за виконанням обсягів робіт. Надавалась фінансова ( 22 млн. крб.. )допомога та допомога потрібними будматеріалами. Добре виручали нас технікою сільгоспхімія, АК – 2, райпостач, які завозили грунт; РЕС, підключаючи електроенергію, райвузол зв’язку під час телефонізаці та радіофікації, Гнідинцівський ГПЗ, виділивши 32 млн. крб., РТП зробило металеву огорожу, райвиконком виділив 5 млн. крб., приватна промислово-комерційна фірма «Глобус» – 10 млн. крб.. Багато допомагали благоустроювати територію і приміщення батьки, вчителі, учні.
З поданих раніше публікацій, де йшлося про зведення райцентрівської школи, читачі знають, що у зв’язку зі складностями, пов’язаними з фінансами, робочою силою, будматеріалами, тощо, будівництво плавального басейну тимчасово припинено. На це була згода замовника. Чи поновлюються роботи на цьому об’єкті, як вони проходитимуть, яка перспектива?
Справді, будівництво басейну, розмір якого 24 – 32 метри за погодження з облуправлінням капітального будівництва облдержадміністрації стало другою чергою зведення комплексу. Частину робіт ми провели раніше – по попередніх цінах на 200 тисяч карбованців. Теперішня ж вартість об’ єкта складе 550 млн. крб.. Думаємо, вже в цьому році освоїти десь п’яту частину коштів.
Звичайно, проблем пов’язаних з цією будовою вдосталь. Та найголовніше – відсутність коштів. Справа в тому, що замовник потрібну суму цього року виділити не обіцяв. Облуправління пропонує віднайти їх на місці, гарантуючи компенсувати фінансові затрати наступного року, коли формуватиметься бюджет.
Безперечно, читачів цікавить , коли стане басейн до ладу. Ми впевнені: якщо в нас вистачить грошей, то за робочою силою справа не стане, і освоїти вчасно будову райагробуд спроможний.
(Бесіду записав В. Нагорний.)
1 вересня 1993 року Варвинська середня школа №2 (неофіційна назва «Нова») гостинно відчинила двері для 715 учнів. Місцева районна газета розповіла про цю знаменну подію вустами П. Сороколіта:
Справді в перший раз і не лише в перший клас
Ще нещодавно біля цього двоповерхового будинку, що споруджувався по сусідству з п’ятиповерховими житловими, снували автомашини з будівельними матеріалами, махали стрілами крани, зблискували вогні електро- і газозварювальних апаратів, прикотковувався асфальт на подвір’ї. Одне слово – будівельники поспішали вчасно підготувати варвинським школярам до Дня знань свій подарунок. Справитись з окремими опоряджувальними роботами ( прибирання в кімнатах, їх біління, фарбування, тощо) допомогли працівники різних підприємств, організацій і установ селища.
І ось вранці 1 вересня до новоспорудженої школи на новосілля прийшли її учні, вчителі, гості серед яких працівники районної і обласної держадміністрації, райради народних депутатів, виконкому селищної Ради, керівники підрозділів місцевої влади і виробничих структур, батьки школярів і. звичайно, будівельники. З репродукторів лине музика. Подвір’я школи майорить букетами осінніх, яскравих живих квітів. І вони в руках не тільки малих , а й дорослих учасників свята.
До столу з мікрофонами виходить заступник голови селищної Ради народних депутатів Л. В. Твердовська. Вона відкриває мітинг, присвячений радісним подіям: відкриттю нової школи, початку нового навчального року і Дню знань. У гарячі оплески присутніх, міддю духового оркестру, вливається урочиста мелодія Гімну України.
До присутніх звертається представник Президента у нашому районі М. М. Бойко. Коротко охарактеризувавши економічний стан Варвинщини, він відзначив, що по ряду позицій, економіка окремих підприємств і господарств почала стабілізуватися, що й дає можливість предметніше вирішувати соціальні проблеми. От і виділено для спорудження нової школи необхідні кошти як з бюджету, так і окремими гостями. Микола Михайлович вітає усіх з радісним святом і відзначає, що новосілля – це новосілля. За давньою традицією гості для господарів принесли свої подарунки. Зокрема, колектив ГПЗ подарував новоселам вантажний автомобіль, а інші – хто кольоровий телевізор, хто магнітофони, комп’ютери та інше, необхідне для нової школи, обладнання. Колектив Варвинської школи, тепер № 1, в повному складі прибув на свято і з своїми колегами з такої ж школи, тільки № 2. поділився всім, що потрібно для їх навчальних кабінетів. М. М. Бойко великій групі учасників спорудження школи вручив грамоти з подякою від районної держадміністрації. Потім виступали директор нової школи П. І. Скнар, представники вчительства, школярів, батьків. Всі щиро дякували за чудовий подарунок для підростаючого покоління Варви.
В урочистостях взяв участь і виступив заступник глави облдержадміністрації В. Ю. Сарана. Начальник райагробуду Г. С. Озимай передав школярам символічний ключ від школи. Її, після напутнього слова, освятив ієрей варвинського приходу отець Олександр.
Відбулися ритуали прилучення до навчання першокласників, пролунав перший дзвоник. Розпочався перший урок присвячений темі: «Відродження України». На цьому уроці перед школярами із своїми розповідями виступило чимало гостей.
У добрий путь, юні новосели. До нових знань!
Директором школи було призначено П. І. Скнаря, заступниками працювали А. М. Костін ( з навчальної роботи), К. Д. Федоренко ( по початкових класах), О. М. Бутенко ( з виховної роботи).
Згадує Катерина Дмитрівна Федоренко: «Відкрита 1 вересня 1993 року Варвинська середня школа № 2 була новобудовою, а тому, дирекція і вчителі малий цілий ряд проблем пов’язаних із створенням та зміцненням матеріально-технічної бази, становленням педагогічного колективу, формуванням класів. Адже досить важко починати все майже з чистого листа. Частина вчителів (як і більшість учнів) були переведені з Варвинської ЗОШ ( тепер вже № 1) та інших шкіл району, частину ж становили щойно прийняті на роботу молоді вчителі. Кожен педагог обирав свій напрямок у навчальній діяльності, вдосконалював свою майстерність, охоче ділився набутим раніше досвідом з колегами.»
З 1 вересня 1996 року К. Д Федоренко було призначено заступником директора з навчальної роботи ( А. М. Костін був переведений на посаду директора Варвинської ЗОШ №1 І – ІІІ ступенів), а заступником по початкових класах – Н. К. Панченко. В січні 1999 року заступником з навчальної роботи було призначено В. В. Саверську-Лихошву.
Другою чергою зведення шкільного комплексу стало будівництво плавального басейну для учнів. Через брак коштів, об’єкт не встигли здати вчасно, на ньому було проведено лише частину робіт. На довгі роки , недобудований басейн, став предметом суперечок місцевої влади і керівництва навчального закладу. Адже добудовувати його ніхто не брався, бо це потребувало величезних коштів, а розбирати теж ніхто не поспішав. Розпочате і залишене будівництво, ніби магнітом , притягувало дітвору, що могло позначитися( і, в окремих випадках ,позначалося) дитячим травматизмом. Тому, нарешті, після майже двадцяти років від здачі школи, недобудований басейн вирішено розібрати і територію, де він знаходиться – очистити.
В березні 2000 року, першого директора Варвинської загальноосвітньої школи № 2 І – ІІІ ступенів Петра Івановича Скнаря, було переведено на посаду начальника відділу освіти Варвинської районної державної адміністрації, а новопризначеним директором став Василь Іванович Небрат, який до цього очолював середню школу в селі Дащенки Варвинського району.
Згадує В. І. Небрат: «Всі роки, що минули після відкриття школи, були роками становлення педагогічного колективу, формування матеріально-технічної бази навчального закладу. Народжувалися та закріплювалися традиції підготовки учнів до предметних олімпіад, конкурсів, спортивних змагань, проведення гімназійних культурологічних та виховних заходів. Відразу сподобався молодий та заповзятий колектив школи, який вже тоді мав бажання зробити свою школу кращою в районі. Спрямувавши максимальні зусилля на досягнення результатів, було вирішено працювати над створенням на базі школи закладу нового типу – гімназії.»
На підставі Закону України «Про освіту», указів Президента України «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді» та «Про програму роботи з обдарованою молоддю», Концепції становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої особистості, розпоряджень облдержадміністрації від 9 березня 2002 року і районної від 30 серпня 2002 року та на основі матеріально-технічної бази Варвинської загальноосвітньої школи № 2 І – ІІІ ступенів, створено Варвинську районну гімназію.
1 вересня 2002 року заклад нового типу відчинив двері для 627 учнів. Ось що про цю подію писала газета «Радянське життя»:
День знань у Варвинській гімназії
Вересень…Осінній ранок…У легенькому вальсі кружляють пари. Летить пожовкле листя….
Золотаве пожовкле листя
Закружляло у вальсі нас.
Здрастуй, школо, чудове місце,
Що чекає давно на нас.
Саме так розпочалося свято, присвячене Дню Знань, у Варвинській районній гімназії.
Шкільне подвір’я зібрало школярів, батьків, запрошених. А були ними голова Варвинської держадміністрації П. І. Бакуменко, завідуючий районним відділом освіти В. Є. Кутовий, заступник голови районної державної адміністрації з гуманітарних питань П. І. Скнар, голова батьківського комітету М. М. Алексієнко. Та яке ж свято без першокласників. Їх, маленьких і розгублених, під звуки шкільного вальсу, завели на свято випускники.
З трепетом і хвилюванням у серці слухали всі наказ про відкриття школи нового типу – гімназії, його зачитав В. І. Небрат, директор навчального закладу. Право урочистого відкриття Варвинської районної гімназії було надано кращим учням: відміннику навчання, переможцю районних олімпіад, бронзовому призеру обласної олімпіади з фізики та срібному призеру обласної олімпіади з історії, учню 10-А класу Святославу Турку, а також відмінниці, переможцю районної та обласної олімпіади, дипломанту Всеукраїнської олімпіади з англійської мови, учениці 11-Б класу Ірині Шестопалюк.
Ця мить запам’ятається назавжди назавжди , вона увійде в історію нашої Варвинщини.
Директор гімназії висловив слова вдячності всім за ту довіру, яка зроблена нам: це і районному відділу освіти, і райдержадміністрації, і Гнідинцівському газопереробному заводу в особі Р. Ш. Сарімова. Особливо теплі слова подяки були адресовані батьківському комітету гімназії. Із привітанням звернувся до всіх присутніх голова Варвинської райдержадміністрації П. І Бакуменко. Побажав учнівському та педагогічному колективам здоров’я, творчості, нових здобутків, а першокласникам – сміливо йти в Країну Знань, щоб підкорити нові вершини, будувати нові життєві мости.
М. М, Алексієнко, голова батьківського комітету гімназії також привітав усіх із Днем знань, наголосивши, що цей день особливий для усіх, хто іде до школи, дощовий він чи сонячний, може, не забудем його ми ніколи. Всіх вразила мить прощання дітей зі своєю улюбленою іграшкою та вручення портфелів, а старійшини школи, одинадцятикласники, вручили найменшим своїм друзям традиційний ключ від Країни Знань, а також прийняли їх в свою родину.
Лунала музика, повітря наповнювали терпкі запахи квітів, лунали дзвінкі голоси першокласників, які виражали вдячність вихователям, а також обіцяли вчитись старанно, впевнено звучали поради випускників. Малиновим дзвоном пролунав дзвінок і покликав усіх на урок.
Г. Шокодько
Педагогічний колектив формувався на конкурсній основі ( всі бажаючі працювати в гімназії подавали матеріали до районного відділу освіти, котрий і визначався з кандидатурами). З часу створення навчального закладу нового типу, його очолив В. І Небрат. Заступниками призначено В. В. Саверську-Лихошву ( з навчальної роботи), Г. М. Шокодько ( з виховної роботи), Н. К. Панченко ( по початкових класах). Було, також, введено посаду заступника з методичної роботи, котрим став О. В. Дегтяренко. З вересня 2006-2007 навчального року заступником директора з виховної роботи працює Л. Я. Кардаш. А з листопада 2010 – заступником з навчальної роботи призначено В. Д. Бойко. Адже, восени 2010 року В. В. Саверська –Лихошва взяла участь у виборчих перегонах на посаду селищного голови і перемогла в них, а, отже, мала залишити роботу в гімназії). Валентина Василівна також стала першою( і, поки що, єдиною) серед вчителів гімназії, котрій Указом Президента України Віктора Ющенка від 4 жовтня 2007 року було присвоєно почесне звання «Заслужений учитель України».
На 1 вересня 2011 року у Варвинській районній гімназії працює 51 висококваліфікований педагог: учителів-методистів – 7, старших вчителів – 18, з вищою категорією – 16, з першою – 4, з другою – 2, спеціалістів – 4. Учнівський колектив складає 468 учнів. Слід відмітити, що кількість учнів ( порівняно з 1993 роком) практично щороку (за деякими винятками) зменшується, що пов’язано з загальною негативною демографічною ситуацією в районі, як і вцілому по Україні.
Зі стін гімназії вийшло багато розумних і наполегливих молодих людей. Справжньою гордістю навчального закладу стали учні, котрі досягли високих результатів в предметних олімпіадах: Шестопалюк Ірина виборола І місце в обласному етапі учнівських олімпіад з англійської мови ( 2002 рік, вчитель Луценко Т. В.), Науменко Артем – з фізики (2003 рік, вчитель Турко Н. П.), та отримав диплом ІІІ ступеня на ІV Всеукраїнському етапі. Починаючи з 2006 року, чотири роки поспіль, виборювала перші місця на ІІІ обласному етапі Ворожбит Ірина ( вчитель Білецька О. В.), а також двічі стала дипломантом ( диплом ІІІ ступеня) на ІV Всеукраїнському етапі (2006 і 2007 роки).
З 2003 року в гімназії діє регіональне представництво Малої Академії Наук. Чимало учнів вже стали дипломантами ІІ і ІІІ ступенів з різних предметів. А в 2007 році Рептюх Марина виборола І місце в обласному та диплом ІІІ ступеня на республіканському етапах, в секції « Англійська мова»(науковий керівник Луценко Т. В.). В 2008 році Ворожбит Ірина стала переможцем ІІ( обласного) етапу та дипломантом ІІІ ( республіканського) етапу (диплом ІІ ступеня ), в секції « Історичне краєзнавство» (науковий керівник Саверська-Лихошва В.В.). В 2009 році, перемогу в секції «Біологія» на обласному етапі, здобула Дегтяренко Вікторія (науковий керівник Дегтяренко О. В.), та стала лауреатом ІІІ Всеукраїнського етапу.
Стало традицією брати участь в Міжнародному конкурсі знавців рідної мови імені П. Яцика. Кожного року, починаючи з 2006, учні гімназії здобували дипломи ІІ та ІІІ ступенів, а 2010 року, Луценко Лілія здобула блискучу перемогу в ньому ( вчитель Шокодько Г. М.).
Учні гімназії люблять спорт, а тому, жодне змагання не обходиться без їх участі. Збірні команди гімназії неодноразово ставали чемпіонами району з волейболу, баскетболу, футболу, легкої атлетики. Та справжньою спортивною гордістю гімназії стала випускниця 2009 року Гиленко Алла. Ця тендітна дівчина, котра зараз є студенткою 3 курсу Чернігівського педагогічного університету ім.. Т, Г. Шевченка, досягла високих спортивних результатів. Вона стала майстром спорту України з біатлону, дворазовою призеркою чемпіонкою України та чотириразовою призеркою. А в цьому, 2012 році виборола бронзу на чемпіонаті світу з біатлону, що проходив у Фінляндії.
1 вересня 2013 року нашій школі, а зараз – гімназії, виповниться двадцять років. І учні і вчителі з оптимізмом дивляться в майбутнє і пишаються тим, що навчаються чи працюють саме в цьому навчальному закладі.
Матеріали зібрала та систематизувала О.В.Білецька.
